З лютoгo 2019 рoку в Укрaїні почали суворо дотримуватись вимог законодавства щодо умов перетину державного кордону на автомобілі. Згідно чинного закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», кожен український автовласник, який прямує на автівці за кордон, зобов’язаний мати чинний міжнародний страховий сертифікат «Зелена картка». Відтепер його наявність прикордонники перевіряють в кожного водія на кожному пункті перетину державного кордону. У разі відсутності згаданого документу за межі нашої країни автомобіль не пропустять.

Прикордонники так само перевіряють, чи є страховий поліс «Зелена картка» від іноземної страхової компанії і у тих закордонних автовласників, які прагнуть проїхати на територію України. Це не випадково: наша країна входить до Міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», правила якої однакові для всіх країн-підписантів.

Що таке «Зелена картка»

Систему «Зелена картка» інколи називають «автоцивілкою міжнародного масштабу». Вона має вже досить тривалу історію, почала діяти ще в 1953 році. Це була відповідь на Рекомендацію Комітету з дорожнього транспорту Європейської економічної комісії ООН, яка мала на меті захистити інтереси власників транзитних автомобілів та потерпілих у країні відвідування. Повоєнна Європа активно будувала автошляхи, які ставали транснаціональними, розвивала наземний транспорт. У таких умовах необхідно було створити єдині правила його страхування при транскордонному русі для беззаперечної компенсації шкоди, які можуть завдавати при ДТП іноземні автовласники на територіях інших країн Європи. Невдовзі вони були напрацьовані та схвалені. Відповідно до Угоди про «Зелену карту», страховий поліс з автоцивільної відповідальності, який був виданий у будь-якій країні, що підписала угоду, вважався дійсним в іншій країні, яка також долучилася до згаданої міжнародної страхової системи.

Країни-члени Міжнародної системи автомобільного страхування брали на себе певні зобов’язання. По-перше, в цих країнах мало діяти обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності автовласників. Також країна повинна була офіційно визнати законність вимог Системи «Зелена картка». Ще однією умовою була наявність Національного Бюро, члени якого безпосередньо займаються здійсненням такого виду страхування. Саме Національне Бюро мало бути компетентною організацією для вирішення всіх питань, пов’язаних із відшкодуванням збитків, завданих з вини водія-нерезидента.